Поради психолога
Поради психолога
батькам дітей із розладами спектру аутизму
Потенціал людей з аутизмом необмежений, як і потенціал
інших людей. Це лише питання надання підтримки і освіти,
що враховує потреби осіб з аутизмом.
Стівен Шор
Нині питання щодо навчання дітей із розладами спектру аутизму в освітньому просторі постають надзвичайно гостро. Ці діти принципово відрізняються від дітей не лише з нормативним розвитком, а й від інших категорій дітей з особливими освітніми потребами. І головна їхня відмінність полягає в тому, що в них не сформовані соціальні якості, власне те, що робить людину людиною, істотою, причетною до світу людей, такою, яка єдина з людською спільнотою.
Розлади спектру аутизму - це загальний розлад розвитку, що має неврологічну природу та характеризується такими проявами, як:
- стійкі дефіцити соціальної комунікації та соціальної взаємодії;
- обмеженість, повторюваність у структурі поведінки, інтересах чи діяльності: стереотипні моторні рухи, мовлення або маніпуляція предметами; занадто вузький спектр інтересів і надмірне захоплення ними; надмірна або недостатня реакція на отримувану сенсорну інформацію та/ або незвичний інтерес до певного сенсорного аспекту навколишнього середовища.
Базовим напрямом, якому варто приділити особливу увагу в контексті формування передумов для навчання та розвитку дітей з аутизмом - соціальний аспект. Соціально-емоційний розвиток дітей з аутизмом стає визначальним на їхньому шляху до світу різноманітних можливостей і набуття нового досвіду життєдіяльності разом з іншими людьми. Важливу роль у цьому процесі відіграють ті дорослі, які опікуються дитиною щоденно- це батьки.
Задоволення потреби сім'ї в інформації й освіті є актуальним.
Тому хочеться виокремити деякі поради батькам дітей із розладами спектру аутизму:
· Старайтеся вести записи своїх спостережень за найменшими деталями поведінки дитини. Що саме робить дитина? Як довго здійснює певну стереотипну дію? Чи робить перерви? Куди дивиться? Як реагує, коли її намагаються від чогось відірвати?
· Приєднуйтесь до дій дитини. Якщо дитина крутиться навколо себе, слід робити те саме, якщо вона дивиться весь час на пальці рук, слід повторювати ці рухи, якщо дитина вокалізує, слід повторювати ті самі звуки. Це чудовий спосіб показати дитині, що її люблять, бажають з нею спілкуватися, хочуть бути поруч. Повторення поведінки дитини викликає в неї подив і водночас є хорошою «пасткою уваги». Але після того, як дитина допустила дорослого до синхронного виконання з нею дій, дорослий повинен поступово розширювати сценарії дій дитини, надавати їм глибшого смислу.
· Робіть так, щоб дитина захотіла бути з батьками, що її чекають і люблять. Адже часто стає зрозуміло, що дитина не хоче активно залучатися до світу, де постійно виникають скандали, крики, неприйняття.
· Для встановлення зорового контакту використовуйте ті предмети, що справді цікавлять дитину. Це може бути їжа (сік, цукерки),улюблені іграшки.
· Розширюйте сенсорний досвід дитини, для чого варто насичувати тіло сенсорними враженнями :обіймати, гладити, лоскотати дитину, брати на руки і підкидати в повітрі, розширювати тактильний досвід за допомогою природних матеріалів (ходити босоніж по траві, піску, землі, торкатись гілочок, відчувати теплу і холодну воду тощо).
· Постійно розмовляйте з дитиною. Показуйте і називайте різноманітні предмети вдома, супроводжуйте поясненням і діями. Всі слова слід вимовляти з однією гучністю, в одному тоні.
Уміння батьків подивитися на ситуацію очима дитини - найважливіший і безвідмовний засіб, що може підтримувати навчання й надихати дитину.
Найважливіші ліки для кожної дитини - це
любов і віра у неї її батьків.