2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм

Щорічно, 2 квітня, світова спільнота відзначає Міжнародний день інформування про аутизм.

Закликаємо активізувати зусилля задля того, щоб діти та дорослі, які мають це захворювання, стали в майбутньому повноправними членами суспільства.

Починати треба СЬОГОДНІ, щоб завтра наше суспільство стало доступнішним таким дітям та відкрило для них усіх широкі можливості.

Аутизм - що це?

Хвороби аутизм в медицині не існує, так як називати хворобою аутизм недоцільно, бо остання має початок і кінець, а аутизм - це постійний стан.

Тому це - психічне порушення з аномальною поведінкою і труднощами в соціальній взаємодії. До розладів аутичного спектру (РАС) належать синдром Каннера, синдром Аспергера, синдром Ретта, атиповий аутизм і дитячий дезінтегративний розлад.

РАС починається в дитинстві, але зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються в перші 5 років життя. За даними ВООЗ, аутизм в 4 рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Діагностують цілий спектр розладів, які відносять до аутизму. Вдосконалення діагности збільшило і кількість діагностованих випадків. Так, зокрема, батькам радять консультуватися із фахівцями, якщо:

- малюк різко реагує на голосні звуки,

- бувають напади агресії.

-уникає спілкування та емоційного контакту з людьми,

- уникає ігор, проявляє слабкий інтерес до іграшок,

-зациклюється на одній іграшці,

- весь час повторює один і той самий рух,

-не повторює звуки і слова,

-довго не починає говорити,

- усамітнюється.

Науково доведених причин РАС у світі не існує. Ці діти зовні виглядають, як звичайні діти, але мають дивні рухи, незрозумілі нам дії, начебто неадекватна поведінка чи манера спілкування можуть відлякувати оточуючих, але це в жодному разі не робить їх гіршими. Для них це завжди має певну причину та сенс.

Чим раніше розпочато лікування та психокорекцію, тим більше шансів адаптувати дитину й сім'ю до соціуму, дати їм змогу жити повноцінним життям.
Часто виникає питання, де межа між особливостями характеру та патологією. Тому варто чітко розмежовувати хворобу й особливості вдачі.