Метою діяльності інклюзивно-ресурсного центру 

є надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливо освітніми потребами та їхнім сім'ям, забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття освіти

Наші кваліфіковані спеціалісти нададуть фахову комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та забезпечать системне кваліфіковане супроводження

Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини проводиться фахівцями центру за такими напрямами:

• Оцінка фізичного розвитку дитини;
• Оцінка мовленнєвого розвитку дитини;
• Оцінка когнітивної сфери дитини;
• Оцінка емоційно-вольової сфери дитини;
• Оцінка навчальної діяльності дитини
  
  

Двері нашого центру відкриті для Вас і Ваших дітей

     п'ятниця 08:00-16:00

Обідня перерва    12:00-13:00

Перелік документів для комплексної оцінки розвитку дитини

• документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників. Як правило, це паспорти батьків або опікуна (копія: перша, друга сторінки, прописка), у разі опікунства - копія опікунського посвідчення. У разі відсутності батьків взагалі, додаються документи, які підтверджують їхню відсутність: рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть, розшук, про тяжку хворобу тощо. Тоді особа, яка представляє дитину в ІРЦ (за умови відсутності батьків або осіб, які їх замінюють), обов'язково оформлює доручення на представлення інтересів дитини під час здійснення оцінки.

• свідоцтво про народження дитини (копія);

• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності) видається лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів, згідно з Наказом МОЗ України від 08.10.2007 № 623;

• форма первинної облікової документації № 112/0 "Історія розвитку дитини", визначена Наказом МОЗ «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності» від 28.07.2014 № 527, у разі потреби - довідка від психіатра.

• У разі коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися: - психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу; - зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші творчі роботи дитини; - документи щодо додаткових обстежень дитини.

• У разі коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги, до ІРЦ подаються: - попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки; - висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

ОБОВ'ЯЗКОВІ:

• документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• свідоцтво про народження дитини;
• форми первинної облікової документації № 112/0 "Історія розвитку дитини", затвердженої МОЗ,
• довідка від психіатра (за потреби);
• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
• письмова заява батьків дитини та/або особиста заява дитини (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки;
• письмова згода на оброблення персональних даних дитини.

ДОДАТКОВІ:

• психолого-педагогічна характеристика дитини, яка: - містить дані про динаміку та якість засвоєння знань під час навчання - підготовлена відповідним педагогічним працівником - затверджена керівником закладу освіти;
• зошити з рідної мови, математики (для дітей шкільного віку);
• малюнки (для дітей дошкільного віку);
• результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту);
• документи щодо додаткових обстежень дитини;
• попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки (якщо дитині з особливими освітніми потребами вже надавалася психолого-педагогічна допомога).

Поради вчителя дефектолога

батькам щодо взаємин з дитиною із особливими освітніми потребами

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки.

Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

• Пам'ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім'ї).
• Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами - це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
• Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
• У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами.
• Чітко визначте і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
• Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості - хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
• У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
• Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначте систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
• Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів-фахівців.
• Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
• Якщо дитина втомилася - дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
• Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Останні статті в новинах

Нове в блозі на цьому тижні
 

Консультація з проблемної поведінки

Психолог консультує

У наш час проблеми жорстокості і насильства в дитинстві у всьому світі визнана однією з найпріорітетніших. Жорстоке поводження з дітьми вкрай негативно впливає на емоційне благополуччя дитини й призводить до психогенного розвитку особистості. Г.Кемп описав синдром «побитої» дитини, який проявляється в численних патологічних симптомах, емоційних і поведінкових порушень (тривога, страх втрати, агресивність, схильність до саморуйнівної поведінки, криміналізація із включенням у делінквентні групи).

Типи неправильного сімейного виховання:

- гіпопротекція;

- прихована гіпопротекція;

- потуральна гіпопротекція;

- домінуюча гіперпротекція;

- потуральна гіперпротекція;

- явне та приховане емоційне відторгнення;

- виховання за типом твердого поводження з дитиною;

- виховання за типом підвищеної моральної відповідальності;

- суперечливе виховання;

- зміна виховних прийомів.

Гіпопротекція

Полягає у зниженому рівні опікування дитини з боку старших. Проявляється нестачею турботи й контролю, відсутністю інтересу батьків до захоплень і переживань дитини. Крайня форма такого типу виховання - цілковита бездоглядність, у результаті чого відсутній елементарний догляд за дитиною (не нагодована, погано й неохайно вдягнена, відсутні необхідні умови для виконання домашніх завдань).

Прихована гіпопротекція

Характеризується тим, що контроль за поведінкою дитини відрізняється формалізмом. Заборони й заохочення, сформульовані батьками, легко і швидко ними забуваються. Дитина знає: те, чого не можна зробити зараз, у цю хвилину, можна буде зробити завтра. У цьому випадку виконання батьківських обов'язків перетворюється на формальну необхідність, яку їм нав'язує суспільство.

Потуральна гіпопротекція

Пов'язана, з одного боку, з безконтрольністю й уседозволеністю, а з іншого - з бажанням батьків захистити дитину від покарань учителів. Як правило, у цьому випадку рівень опіки дитини незначний, а ступінь задоволення її потреб високий.

Домінуюча гіперпротекція

Виражається, з одного боку, у дріб'язковому опікуванні дітей, твердому контролі їхньої поведінки, захисті від певних небезпек, а з іншого - батьки в усьому нав'язують дітям свою думку, свою волю, придушуючи в підлітків самостійність, ініціативність, почуття відповідальності.

Потуральна гіперпротекція

Характеризується тим, що дитина опиняється в центрі уваги всіх членів родини, є об'єктом загального замилування. Як правило, її вчинки сприймаються без критики. За такого виховання батьки намагаються захистити дитину від можливих труднощів, заохочують її егоїзм.

Явне та приховане емоційне відторгнення

Полягає в тому, що батьки пов'язують свою дитину з певними негативними моментами у своєму житті. У такій родині діти відчувають себе перешкодою в здійсненні батьківських планів. У своєму крайньому прояві такий тип виховання може супроводжуватися жорстоким поводження з дитиною.

Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності

Виражається в постійних фізичних покараннях за найменші провини й неслухняність.

Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності

Передбачає покладання на дитину з яких-небудь причин обов'язків із догляду за молодшими або безпомічними членами родини. Дитина починає розуміти, що на неї покладено велику відповідальність і вона повинна виправдати сподівання родини.

Суперечливе виховання

Пов'язане із ситуацією, за якою одні члени родини дотримуються одних вимог до дитини, а інші відстоюють свої вимоги.

Зміна виховних прийомів

Полягає в заміні типу виховання, що застосовувався раніше, на інші.

Діти з особливостями індивідуальної поведінки, що містить дії, спрямовані на завдання фізичної або психологічної шкоди іншим людям.

Правила спілкування з агресивною дитиною:

· Приймайте дитину такою, якою вона є.

· Висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості.

· Розширюйте кругозір дитини.

· Включайте дитину в спільну діяльність, підкреслюючи її значущість у виконуваній справі.

· Ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

· Головне - боротися з агресивністю терпінням.

Рекомендації щодо роботи з недисциплінованими дітьми

Причина недисциплінованої поведінки

Рекомендації щодо роботи

Відсутність контакту між учителем і учнями

Можна рекомендувати такі прийоми для встановлення контакту вчителя та учнів під час уроку:

- З'явившись перед класом, зачекати 10-15 секунд, щоб учні побачили та сприйняли вчителя;

- Виявляти увагу до висловлювань і відповідей учнів;

- Підкріпити своє слухання посмішкою, кивком голови тощо

Природна стомлюваність

У цьому випадку можна провести хвилинку відпочинку (зробити фізичні вправи, розповісти цікавий матеріал, запропонувати невелику тренувальну гру тощо)

В ситуації стресу

Стрес - це психологічний стан людини, який виникає, зокрема, під час трагічних обставин, втрат, раптової зміни місця проживання.

Що Ви можете зробити для себе самостійно

Для успішного подолання стресового стану необхідно:

1. Проаналізувати, що для вас особисто є причиною стресу.

2. Опишіть, що ви відчували під час кожної з перерахованих ситуацій (наприклад, гнів, злість, страх, роздратування, головний біль і т.п.).

3. Вправа з дзеркалом.

4. Лист до себе.

5. Звільнення від почуття образи.

6. Луіза Хей, радить щодня протягом місяця один раз на день робити вправу «Розчинення образи».

7. Поліпшення свого стану шляхом релаксації.

Низька ефективність навчальної діяльності

інтелектуальні порушення 

Як проявляється:

Дитина з усіх сил намагається бути успішною. Витрачає на роботу багато зусиль і старань, однак допускає багато помилок, важко навчається новому, погано орієнтується в навчальному матеріалі, швидко забуває вивчене. Частина таких дітей просто не встигає за темпом викладання, губиться у великій кількості матеріалу, який доводиться сприймати та аналізувати.

Можливі причини:

• Суттєве зниження інтелекту до показників IQ70 і нижче.
• Затримка психічного розвитку.
• Педагогічна занедбаність.
• Недостатня сформованість окремих розумових дій.

Складність диференціального аналізу педагогічної занедбаності та затримки психічного розвитку

Готовність до шкільного навчання

ЗПР

Діти не готові до школи не тільки з огляду недостатнього рівня знань, умінь і навичок, але і суто психологічно. Навчальна робота їх зовсім не приваблює, цікавість, бажання дізнатись щось нове розвиненні слабко. Щоб змусити їх працювати, учителеві доводиться постійно використовувати стимулюючі прийоми, широко залучати гру.

Педагогічна занедбаність

Психологічно до школи готові, бажають вчитися. Хочуть бути успішними учнями, розуміють зміну свого статусу, приймають позицію школяра. З першого дня намагаються активно включитися в навчальну роботу. Нажаль, рівень знань, умінь та навичок у них настільки мізерний, що при недооцінці вчителем складності роботи з ними (за спостереженнями, окремі діти розуміють не більше 20-30% інформації, яку отримували від учителя в перший день) дуже швидко можуть втратити віру у свої сили, переконуватися у своїй повній безпорадності. В такій ситуації значна частина слабко підготовлених дітей утрачає інтерес до навчання і ззовні стає подібною до учнів із ЗПР на органічній основі.

Втомлюваність

ЗПР

Швидко втомлюються, погано і повільно відновлюють свої сили.

Педагогічна занедбаність

Швидко втомлюються при виконанні одноманітної або важкої для них роботи. Швидко відновлюють свої сили при змінні видів діяльності. Якщо якась робота їх зацікавить, можуть працювати досить довго без найменших ознак утоми. Від пасивних видів діяльності до активних переходять легко, перехід від активних до пасивних дається важче - протягом певного часу діти залишаються збудженими. Тому часто недоцільно при наростанні втоми вводити фізкультпаузу, оскільки після фізичних вправ під музику або танцю доводиться витрачати значний час на заспокоювання дітей з допомогою хвилинок мовчання, тихого слухання музики, фантазування із закритими очима, тощо. Раціональніше заміняти звичну фізкультпаузу активною дидактичною грою, навчальними змаганнями. Сам же урок доцільно проводити постійно змінюючи не тільки вид навчальної діяльності дитини (читання, письмо, декламація, усний рахунок...), а й позу виконання (сидячи, лежачи, стоячи, стрибаючи...).

Лінощі

Відповідно до одинадцятитомного Словника української мови, лінощі - це «Відсутність бажання працювати, робити що-небудь. Неробство». Вчителі досить часто скаржаться на лінощі як причину шкільної неуспішності дитини.

Як проявляються:

• Успішність дитини нижча від її можливостей (розумових здатностей).
• Дитина не працює на уроці.
• Працює недбало.
• Часто відволікається на розмови та сторонні дії.
• Уникає виконання певних робіт.
• Відмовляється виконувати певні роботи.
• Ніби спить на уроці.
• Займається сторонніми справами.
• Думає про щось своє, відсторонена від класної ситуації, «ловить гав».

Можливі причини:

• Низька інтенсивність навчальної діяльності.
• Низька навчальна мотивація.
• Завищені вимоги.
• Астенічність, соматичні проблеми.
• Відхід від діяльності.
• Інфантилізм.
• Мобінг.
• Лінощі як прояв гедонізму, бажання робити лише те, що приємно.

Неуважність та розсіяність

Ззовні це виглядає так, ніби дитина робить одне, а думає про щось зовсім інше. В роботі неуважність та розсіяність проявляються як у нездатності до зосередження над роботою так і у надмірній зосередженості, що виключає здатність до контролю за зовнішніми обставинами. В початковій школі надмірна зосередженість зазвичай проявляється у поринанні дитини у власні фантазії, коли ілюзорні образи настільки захоплюють дитину, що вона повністю поринає у світ мрій.

Можливі причини:

• Недостатній розвиток емоційно-вольової сфери
• Загальне ослаблення нервової системи (неврастенія).
• Астенія.
• Невеликі нервові розлади.
• Підвищена збудливість.
• Фізична перевтома.
• Низький рівень саморегуляції.
• Несформованість організації дій.
• Тривожність.
• Високий рівень креативності при недостатньому самоконтролі та підвищеній емоційній збудливості.

Труднощі в навчанні першокласників

Труднощі

Причини

Рекомендації

Постійно відволікається на уроках, залазить під парту, грається, їсть

1. Несформованість ставлення до себе як школяра.

2. Переважання ігрової мотивації навчання.

3. Індивідуально-психологічні особливості особистості.

4. Низький рівень концентрації та стійкості уваги.

5. Низький рівень довільності.

6. Несформованість прийомів навчальної діяльності.

1. Врахування індивідуальних особливостей учня.

2. Допомога психолога (діагностика, коригувально-розвивальна програма, вправи на розвиток формування ставлення до себе як школяра).

Логічне мислення. Недостатній розвиток навичок

Як проявляється:

• Дитина плутається в переказуванні тексту.
• Не може пояснити умову задачі.
• Не може зробити правильний висновок із отриманих фактів.

Розрізняють: наочно-дійове мислення, властиве, в основному, маленьким дітям; образне мислення, що розвивається з наочно-дійових форм, та абстрактно-логічне мислення, що реалізується у формах розвиненої мови, яка формується на основі складних понять та узагальнень.

Зазвичай у дитини просто недостатньо тренованими виявляються ментальні здатності здійснювати формально-логічні операції, робити відповідні висновки з отримуваної інформації. Диференціювати недостатній розвиток навичок логічності мислення необхідно від низького рівня довільної пам'яті, коли маленький учень просто не запам'ятовує надану йому інформацію, та недостатнього об'єму уваги, коли частина інформації проходить повз свідомість дитини Порушення логічності мислення можуть бути і супутніми проявами затримки психічного розвитку та педагогічної запущеності. Тому при будь-яких скаргах на алогічність мислительної діяльності дитини слід починати із повного обстеження за допомогою тестів інтелекту, потім переходити до більш ґрунтовного вивчення особливостей пам'яті та уваги і лише потім - до специфічних тестів логічного мислення.